Колись я реєстрував нові сервіси на ту пошту, яка вже була під рукою.
Новий сайт, YouTube-канал, аналітика, домен, хостинг — усе поступово накопичувалося в одному або кількох акаунтах. Поки проєктів мало, проблеми наче немає.
А потім відкриваєш список акаунтів і вже не одразу пам'ятаєш, де що зареєстровано.
Тому зараз для окремих проєктів я намагаюся одразу створювати окрему пошту.
Один проєкт — один акаунт
Логіка максимально проста.
Якщо я запускаю окремий проєкт, його основні сервіси намагаюся зібрати навколо одного акаунта:
- YouTube;
- Google Analytics;
- Search Console;
- сервіси для домену та хостингу;
- інші потрібні для проєкту інструменти.
Так я точно знаю, який акаунт до чого належить, і мені не потрібно через пів року згадувати, на яку саме пошту я щось реєстрував.
Менше плутанини з доступами
Найбільший плюс для мене навіть не в пошті.
Разом з окремим акаунтом я отримую зрозуміле місце, де зібрана вся інфраструктура конкретного проєкту.
Мені не потрібно думати, в якому з моїх акаунтів знаходиться Analytics, хто власник Search Console або через яку пошту створювався YouTube-канал.
Це особливо зручно, коли повертаєшся до проєкту через кілька місяців.
Є ще один плюс — відновлення доступу. Якщо щось трапиться з паролем або одним із сервісів, набагато простіше розібратися, коли проєкт не розкиданий між різними акаунтами.
Звичайно, це не скасовує нормальні паролі та двофакторну автентифікацію. Але порядок з акаунтами вже сам по собі прибирає частину потенційного головного болю.
Це не правило, а просто зручна звичка
Звичайно, я не створюю нову пошту для кожної дрібної ідеї або тесту.
Але якщо розумію, що проєкт буде жити окремо, матиме свій сайт, канал, аналітику та інші сервіси — окремий акаунт створюю майже одразу.
На старті це займає кілька хвилин.
Зате потім не доводиться розбиратися у власному цифровому бардаку.